Від початку війни у 2014 СЦГІ документує порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права на Сході України. Серед сотень інтерв’ю постраждалих і свідків, військових і цивільних – безліч підтверджень особливої ненависті представників окупаційних сил до українських добровольців. От лише окремі свідчення минулих років:
– К бойцам добровольческих батальонов в отличие от военнослужащих ВСУ относились с особой жестокостью, – розповідає колишній полонений в інтерв’ю С-50.
– А нас вважали «карателями» і не віддавали [на обмін] та жорстоко відносились. Казали нам, що ми найманці, – каже колишній полонений з добровольчого бальйону (інтерв’ю с-06).
– …Потім до мене: «Давай, п***р, вибирай – яйця, серце чи вухо, що тобі одрізать?» Вибор нєвєлік. А мені ще вухо осколком розбило. Ну, кажу: «Вухо». Відрізав і все, – згадує колишній полонений доброволець (інтерв’ю с_196).
– …вирішив перевірити, чи відчуваю я все ще біль і вистрілив в мене 4 рази: в ногу, сідницю, спину, поперек, також хотів відстрелити мошонку, але промазав, – йдеться в свідченнях іншого бійця одного з добровольчих батальйонів (інтерв’ю С_241).
– …як його поймали, …, як його іздівались, но потом… врач сказав, що його закатували, він мертвий… Мозг вирізали і … лєнта жовто-синя запхана... в желудок, – йдеться в інтерв’ю с_287.
Існують і свіжі приклади страти полонених захисників «Азовсталі». 20 квітня – відео від бойовиків на тему «здавайтеся, будете живі», а потім – мати бійця з того відео отримує фото мертвого сина і його тіло з простріленою потилицею.
Можливі заперечення про «самоуправство» контрольованих Росією угруповань «ЛНР» та «ДНР» і нібито більш гуманний підхід з боку офіційних органів РФ викликають великий сумнів. Тим більше з огляду на «традиції» тортур у Ростовському ГУФСІН, якому наразі передали полонених, за деякими повідомленнями.
Саме тому ми вважаємо необхідним доступ представників міжнародних гуманітарних та правозахисних організацій до місць утримання військових з «Азовсталі».
Немає коментарів:
Дописати коментар